Володимир Кир’янов народився 15 березня 1951 року у м. Кіровограді. Член Національної спілки художників України з 1992 року. З дитинства цікавився і музикою, і технічною творчістю, і тому коли після школи настав час обирати професію, змінив кілька навчальних закладів (у тому числі й медичного профілю), доки не зрозумів: це – не його. У середині 70-х років навчався на образотворчому факультеті Ленінградського інституту театру, музики та кінематографії ім. А. Луначарського. Навчання допомогло закласти основи художнього мислення, дало ази професійної школи, сформувало художній смак та почуття пропорції.
Гротескність, сатиричність та неповторний гумор його робіт стійко закріпили за Кир’яновим прізвисько «кіровоградський Гойя» у мистецьких колах міста. Поряд з цим, аналізуючи тенденції світової культури, художник зберігає неповторну індивідуальність мислення, при цьому завжди підкреслюючи свою причетність до української культури.
19 квітня 2011 року в Кіровоградському обласному художньому музеї вперше відкрилася персональна виставка творів відомого кіровоградського художника, члена Національної спілки художників України, лауреата обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Володимира Васильовича Кир’янова.
На виставці представлені роботи майстра, що охоплюють період його творчості з 1975 по 2011 рік. Різні графічні техніки, у яких В. Кир’янов демонструє свої неординарні здібності, талант – малюнок пером і пензлем, тушшю, олівцем, акварель – дають уявлення, як легко, з якою майстерністю, як сміливо володіє митець кожною з них.
Це- з офіційних джерел,а насправді коли бачиш експозицію вживу,виникає непереборне відчуття певної хімерності світосприйняття.Як жартують в місцевих богемних колах,треба було випити не одну рюмку чаю,щоб таке намалювати,і також не одну рюмку-щоб зрозуміти. Дуже цікава серія ілюстрацій у майстра до творів Миколи Гоголя,мені здається,що саме пропустивши філософію Гоголя кріз себе,Володимир береться
творити. А взагалі, в житті він дуже скромний,зірковою хворобою не хворіє,не дивлячись на свої вже шістдесят, та має чудову родину:дружину,дітей
та онуків. На тому відео,котре розміщене на цьому сайті,таку ж само психоделічну музику написав син Володимира -також талановитий Олександр. Побажаємо майстру та його родині подальших успіхів.
