15 травня 2013 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки живописних робіт заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, лауреата обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна Сергія Гавриловича Шаповалова до 70-річчя з дня народження «Весна НАДІЇ».

  Яскравим представником української живописної школи, справжнім професіоналом своє справи серед українських митців є Сергій Гаврилович Шаповалов. Одночасно це цілий і неповторний пласт кіровоградської школи живопису, яка непомітно для багатьох виникла наприкінці ХІХ століття і ставала з кожним роком все потужнішою.

  Шаповалов Сергій Гаврилович народився 15 травня 1943 року в с. Інгуло - Кам’янка Новгородківського району Кіровоградської області. В 1962 році закінчив Олександрійське педагогічне училище. В 1968 році вступив до Київського державного художнього інституту на живописний факультет, займався в майстернях В. Шаталіна та В. Гуріна. Після закінчення навчання був направлений на роботу в Кіровоградські художньо-виробничі майстерні на посаду живописця. Свою творчу діяльність С.Г.Шаповалов розпочав у 1986 році.

 Сергій Гаврилович член Національної спілки художників України з 1989 року, лауреат обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені  Олександра Осмьоркіна у 2006 році в номінації «Національна традиція». Указом Президента України № 919 від 10 жовтня 2008 року присвоєно С.Г.Шаповалову почесне звання «Заслужений художник України» .

   Сергій Гаврилович учасник багатьох міських, обласних, республіканських та міжнародних виставок («Нью-Йорк. Інтер - Експо 2002» (США), «Російський дім»  в Берліні (Німеччина,2003). Перша персональна виставка відбулася в м. Кіровограді у 1984 році. Робота художника «Чумацькі мари» була представлена у 2004 році від Кіровоградської області в м. Москві на «Днях української культури». В 2004 році відбулася персональна виставка художника в м. Гвадалахара (Іспанія).Нинішній ювіляр - учасник Всеукраїнської художньої виставки «Мальовнича Україна 2007 рік». У 2007- 2008 роках Сергій Гаврилович у складі групи Спілки художників України побував у творчій поїздці в с. Гурзуф, в Республіканському Будинку творчості. У 2010 році в Національному музеї Тараса Шевченка м. Києва було відкрито персональну виставку живопису «Розквітай, Україно!». А в 2011 році персональну виставку з назвою «Розквітай, Україно!» було відкрито в Кіровоградському обласному художньому музеї, яка була присвячена Всеукраїнському дню працівників культури та аматорів народного мистецтва.

  Роботи Сергія Шаповалова знаходяться в музеях України (м. Київ, м. Ізмаїл,  м. Переяслав-Хмельницький, м. Кіровоград та ін.) та в приватних колекціях України, Іспанії, США, Ізраїлю. Значна частина творів митця закуплена Міністерством культури України.

   Про життєвий і творчий шлях Сергія Гавриловича Шаповалова Кіровоградською обласною державною телерадіокомпанією були відзняті короткометражні фільми: перший фільм демонструвався на каналі УТ –І у 90-х роках ХХ ст. (автор В. І. Лісняк, режисер Л. Ю. Євдокимова), другий - у 2007 році «В акордах фарб моїх», (автор ідеї –  Н. В. Бондаренко, режисер М.К. Горохов). В 2008 році про персональну виставку Сергія Шаповалова  «Польове розмаїття» в Кіровоградському обласному художньому музеї було створено телевізійну авторську програму В.І.Лісняк «Дар Божий». У 2012 роц і в Кіровоградському обласному художньому музеї було презентовано фільм «Творчий портрет художника Сергія Шаповалова» із циклу «Вашим пензлем водила любов» (автор Ольга Репкіна, куратор та режисер Л.І.Френчко). Видавництвом «МАВІК» у 2007 році було видано альбом «Сергей Шаповалов».

  В постійнодіючій експозиції Кіровоградського обласного художнього музею представлені архітектурні пейзажі С.Г.Шаповалова: «Будинок художника Олександра Осмьоркіна» (1986), «Біля картинної галереї» (1987), «Ковалівка» (1988), «Краєзнавчий музей» (1992), «Рання весна. Будинок Ельворті» (2003).

  На ювілейній виставці «Весна НАДІЇ» представлено 36 живописних полотен майстра, які виконані в техніці пастозного живопису, що є своєрідною візитною карткою митця.   Цьогорічна  ювілейна виставка ще раз підтведжує, що основним напрямком творчості Сергія Шаповалова є натюрморт із зображенням польових квітів. Серед них вирізняються: «Квіти на бірюзовому» (2007), «Батіг та повнюхи» (2008), «Натюрморт з дзвіночками» та «Польові квіти» (2009); натюрморти, написані у 2010 році: «Ромашки пахнуть», «Енергія», «Білий рушничок», «Натюрморт в смарагдових тонах», у 2011 році: «Півники», «Півники на червоному», «Акценти весни», «На столі», «Маки польові», «Мальви», «Літо прийшло», «Літо закінчується », «Риби.Червоні раки».

 Плідним у творчості митця став і 2012 рік. На виставці презентовано емоційні та водночас яскраві твори художника, який надає перевагу реалістичній манері живопису, багато приділяє уваги кольорам - «Натхненна весна», «Проліски. Рання весна», «На весні в саду», «Бузок», «Польові сокирки», «Яблуневий цвіт», «Альпійські маки», «Чай з бузком» та «Біля вікна».

  Серед розмаїття «квіткових» натюрмортів почесне місце займають і архітектурні пейзажі рідного краю: «Спасо-Преображенський Собор» (1988), «Стара церква» (1990), «В теплих тонах» (2010), «Сонце на Майдані» (2011), «Бобринець.Собор» (2012) та пейзажі, написані художником у 2012 році - «Алея осокорів», «Місток», «Весна», «На хуторі», «Сонячні зайчики». Багато вранішніх робіт митця так зачарували, що прийшовши на його чергову виставку мимоволі починаєш їх розшукувати поглядом. Вони вже якось незримо стали окрасою життя, та класикою місцевого живопису.

 За словами художника його ювілейна експозиція могла зайняти ще один зал, але… Мабуть є сенс відкрити в Кіровограді вже і галерею Сергія  Шаповалова, або братів Шаповалових, аже і молодший брат Сергія Гавриловича Анатолій теж став помітною постаттю в живописі і давно не перебуває в тіні старшого брата. А ювілейна виставка, вражає, зачаровує і захоплює в полон барв і «настрою надії».

 В спілкуванні Сергій Гаврилович проста, але багатогранна людина, як і в своїх живописних роботах. Після відкриття ювіляра оточили і довго «мучили» журналісти, а коли їх черга нарешті закінчилася, то десь через півгодини в звичайному спілкуванні почув від ювіляра комплімент, що я майже завжди поруч, але не дошкульний і майже непомітний. Художник помітив цікаву і характерну невловиму деталь. Цим характерні і його роботи – схоплена поглядом мить цікавості і відкриття чогось нового.