В Кіровоградському обласному художньому
музеї відкрилася виставка до
125-річчя від дня народження заслуженого художника Молдавської РСР, відомого педагога, нашого земляка
Олександра Федоровича Фойницького (1886 – 1973).
Народився Олександр Федорович у селі
Корлюгівці Кіровоградської області в сім’ї службовця 23 серпня 1886 року.
Навчався в Єлисаветградському реальному училищі та відвідував вечірні малювальні класи( які деякі горе-мистецтвознавці на російський
манер називають покрученим словом – рисувальні), засновником яких був
відомий у місті академік живопису
Петро Крестоносцев. Перші уроки живопису молодому Фойницькому викладав
талановитий художник, педагог, один із фундаторів картинної галереї в м.
Єлисаветграді Феодосій Козачинський, який і прищепив своєму учню любов до образотворчого мистецтва. Продовжив
навчання за фахом наш земляк у Одеському художньому училищі і у 1912 році
закінчив його. В 1913 році успішно склав іспити до Академії мистецтв, але важке матеріальне становище не дало Фойницькому змоги продовжити
навчання і він змушений був
залишити Петербург.
Олександр Федорович приймає запрошення
викладати графіку в гімназіях Тирасполя ,
який потім як твердять мистецтвознавці став містом його творчої долі , де він працював викладачем малювання та
креслення у школі, а також був засновником і керівником місцевої студії
живопису та малювання. В 1915 році Олександра Федоровича призивають до армії, а
в 1917 році він вступає до Червоної армії та воює на фронтах громадянської
війни до 1921 року. Потім знову порвертається
працювати до Тирасполя.
Першою значною роботою художника в його творчій біографії були ілюстрації до
букваря та брошур для Молдавського книжкового видавництва 1920-х років. В подальшому життя, як і годиться для митця, постійним
супутником у житті стає олівець, який
фіксував новобудови, мальовничі куточки та околиці Тирасполя та навколишніх міст і сіл.
Приваблювали його і люди, робітники-будівельники, вантажники на Дністрі,
вчителі та селяни.
Серед визначних довоєнних робіт художника
були станкові акварелі, які є художнім літописом «соціалістичного перетворення»
українського Тирасполя, який до 1940 року був ще у складі УРСР: «Будівництво
театру в Тирасполі» (1935р.), «Новий житловий будинок в Тирасполі» (1933р.) та
інші, які були втрачені разом з іншими роботами митця в роки Великої
Вітчизняної війни у зруйнованому фашистами Тираспільському художньому музеї.
Подальший розвиток творчості Фойницького
відноситься до післявоєнногой періоду. Художник віддає перевагу міському пейзажу, що відображає
відродження і розвиток Тирасполя. Замість документальної
передачі окремих подій і епізодів будівництва міста він прагне створити монументальну синтетичну картину про
оновлення умовно молдавської землі в
Приднестров’ї.
Визнання митцю принесли пейзажі з краєвидами на ріку Дністер. В
фондах Кіровоградського обласного
художнього музею зберігається одна з відомих його картин «Паром на Дністрі»
(1947р.). На ній перед глядачем постає панорама подій, які розгортаються на
Дністрі біля причалу. В м’яких ліричних тонах передається вся краса і своєрідна
чарівність цієї молдавської річки. Художник намагається створити епічне
оповідання про відібраний політиками куточок України, про його долини та пагорби, про широкий і повноводний Дністер. Також Олександр Федорович створює цілу низку портретів, які і
нині приваблюють вишуканих глядачів
життєрадісним сприйняттям життя і широкою живописною манерою та правдою
реалізму.
Особливе місце в творчості Фойницького
займають його неперевершені натюрморти.
За словами тих хто знав митця,
у художника був чудовий доглянутий сад. Саме там він міг знаходитися годинами і
створювати міні-шедеври. Щедра, яскрава,
неповторна природа давала наснагу для їх написання («Виноград у
кошику», «Абрикоси» і т.д.). Декілька робіт художника присвячені цвітінню бузка
(«Кущ бузку» 1966 р., «Натюрморт. Бузок» 1961р.). Він дуже любив весінній
місяць травень, коли все навкруги розцвітає і буяє яскравими кольорами.
Молдовська земля пам’ятає Олександра Федоровича як і активного учасника
створення республіканського художнього училища, керівника журі всіх художніх
виставок та члена Спілки художників Молдавії. Високо оцінені заслуги нашого земляка перед цією землею. В 1957 році йому було присвоєно
звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР, а в 1968 році рішенням влади
міста він став почесним громадянином
Тирасполя. Помер Олександр Федорович у 1973 році. А через 2 роки після смерті художника
Тираспольській художній школі було присвоєно його ім’я. Його художні полотна
зберігаються у майже всіх художніх
музеях Молдови.
В Кіровоградському обласному художньому музеї
зберігається понад 30 живописних і графічних робіт митця, серед яких
натюрморти, портрети, пейзажі, батальні і жанрові полотна. В експозиції представлено чудові живописні
натюрморти «Квіти» (1963), «Натюрморт. Абрикоси», написаний у живій манері та
стриманому колориті «Автопортрет» та ліричні пейзажні роботи «Дністер взимку»,
«Пагорби Молдавії» (1953). Доповнюють нинішню
експозицію друковані матеріали, які висвітлюють життєвий і творчий шлях
художника-земляка. Кіровоградщина пам'ятає тих, хто вибудовував мистецьку славу
степового краю.
Анатолій Авдєєв
|