В Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття виставки
графічних робіт члена Національної спілки художників України Федора
Федоровича Лагна. Подібні події, в плані неординарності мистецького
стилю художника, в музеї бувають не часто. Здається, просто подорож до
іншого світу.
Федір Федорович Лагно наш земляк, і народився 24 лютого 1956 року в селі
Нова Осота Олександрівського району. У 1983 році закінчив факультет
дизайну Харківського художньо-промислового інституту (зараз Харківська
академія дизайну та мистецтв). З 1983 року активно бере участь в багатьох всеукраїнських та міжнародних виставках:
-
1990 рік – персональна виставка живописних творів у Кіровоградській
обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д.І. Чижевського;
- 1991 рік – лауреат Міжнародного Бієнале Львів – 91 «Відродження», отримав творче запрошення до Польщі;
- 1993 рік – персональна виставка графіки у Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Д.І. Чижевського;
-
1994 рік – поїздка до Італії в групі п’яти українських художників,
двомісячна творча практика в містах Монгідоро, Болонья, Венеція;
- з 1998 року – співпраця з творчою групою «Фабрика дизайну» (м. Москва), розробка концепт-проектів, креативу продукції, товарних брендів.
- 2005 ріку - персональна виставка «Зустріч із друзями» у Кіровоградському обласному художньому музеї.
- 2009 року в Кіровоградському обласному художньому музеї було відкрито виставку однієї картини «Ідентифікація взаєморозуміння» (1992 р.)
Федір Лагно став постійним учасником
Великодніх благодійних аукціонів 2009 - 2011 років, організаторами яких
виступають: медіа-група «Весь Кіровоград», картинна галерея Андрія
Кадигроба та Кіровоградський обласний художній музей. Цікавим є й той
факт, що під час Першого аукціону надана Федором Федоровичем робота
«Ідентифікація взаєморозуміння» велика за розміром: 1,0м х 3,40м
залишилася не проданою, хоча під час аукціону зазначалося, що робота є
саме музейною, так як жодний з покупців не придбав її для музею, то автор люб’язно передав її до фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.
Роботи
Федора Лагна знаходяться в зібраннях Міністерства культури України,
Львівської картинної галереї, Кіровоградського обласного художнього
музею, а також в приватних зібраннях США, Канади, Японії, Великобританії, Італії, Росії та України.
Сфери
творчої діяльності Федора Лагна це монументальне мистецтво, живопис,
графіка, ілюстрація. Зараз художник живе і працює в смт. Олександрівці
Кіровоградської області. На виставці представлено відібраних сорок робіт написанних останнім часом, у 2007–2011рр.
Роботи створені у 2007 році -
«Епоха гуманізму», «Новий Ікар», «Казка», «Танго ксенофобії», «Тихе
передчуття патріотичного збудження», «Історія Джексона Поллока»,
«Терорист присягає на вірність Санта Клаусу», «Карнавал масок»,
«Дорожній патруль в засідці», «Бетмен допомагає дільничному в затриманні
злодія», «Романтика дільничного».
У
2010 році Федір Федорович створив серію «Зникаючі види»: «Довіра»,
«День відкритих дверей», «Квіти переможцю», «Букет», «Несподівана
зустріч», «День народження» та роботи
«Король – блазень», «Міграція», «Концепція рибалки», «Натюрморт на фоні
пейзажу», «Смачного», «Об’єкт №1» за сюжетом Хічкока «Птахи», «Метафізичні маски» 2010р.
Тема художників ХХ століття розвивається в роботах «Пікасо» 2011р., «Далі» 2011р. Окремим експозиційним блоком представлені роботи «Дівчина з яблуком» 2011р., «Пляж» 2011р., «Оголена» 2011р., «Літо» 2011р.
Щоб
бути в унісон з творчістю Федора Федоровича Лагна потрібно
переосмислити та пропустити через себе «розмірковування» художника: «Коли я розмірковую над сенсом творчості, то перш за все я маю на увазі свободу.
Ремесло
- одна зі складових творчого процесу, важлива, але не вирішальна. Вона
приймає активну участь, але ні в якому разі не може замінити сам творчий
процес. Ремесло - база накопичених знань, набутий досвід технічних
можливостей вміло користуючись котрими, художник може вирішувати складні
творчі задачі. На відміну від ремесла, творчість - недетермінована
субстанція. Іншими словами, вона виникає з нічого.
«Творчість
- таємниця. Таємниця творчості є таємниця свободи. Таємниця свободи
неосяжна і не має пояснення. Також безмежна і не має пояснення таємниця
творчості» (М. Бердяєв).
Митець
- творча індивідуальність, яка сублімує в собі світогляд, філософію
життя, моральний і духовний досвід, знання і технічний багаж. Він
самодостатній в мультикультурному просторі, але в той же час є носієм
автентичної культури і
традицій народу (етносу), частиною якого він себе ототожнює. Він
ідентифікує себе з цим етносом і цей ідентифікаційний код має своє
вираження в його творчості. Отримуючи - ти віддаєш (в культурному,
інтелектуальному сенсі) і навпаки. В сучасному світі, в світі
комунікативних і технологічних засобів, культурна межа, розмивання її
мультимедійними засобами, стає умовною. Сучасний медіапростір, його
вплив на суспільну думку, веде до формування свого роду, уніфікованого
культурного трешу.
Сучасна
формотворча модель - з тисячі по гривні, аніж з десяти по сто, тому що
так набагато простіше отримати потрібний прибуток, адаптує суспільну
свідомість, яка рефлексує, як собака Павлова, на легко пізнаваний і
легкотравний культурний продукт і в результаті стає об’єктом маніпуляції
свідомості й підміни понять (добре-погано).
Нас методично й цілеспрямовано прилучають до культури за гривню. Перед
митцем стоїть непростий вибір - жити за Чарльзом Дарвіном: «Виживають
не сильні й розумні, а ті, хто оперативно реагують на зміни», або ж
вибрати непросту форму діалогу з суспільством, намагаючись запропонувати йому свою версію творчої свободи. (Ф. Лагно, 2011р.)».
Федір Лагно митець неординарний, а такий що примушує до мислення, і до того
ж нестандартного. Він перебуває фізично поруч з нами, але практично і
духовно ніби знаходиться у паралельному світі, і спочтеріає за обома
одночасно та переплітає їх у своїх творах. Його твори пронизані
винахідливістю та ласкавим гумором, і майже завжди яскраві та
різнобарвні.
Виставка
митця стала без усякого сумніву подією. Потрапивши на неї потім, я
спостерігав за відвідувачами залу, які стояли зануреними у світ
художника та збирали до купи думки, до яких їх підштовхував художник. З
такими людьми цікаво, і це помітно навіть на відстані, і часом просто
через ненав’язливі сторонні спостереження.
Анатолій Авдєєв
|