В Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття
персональної виставки творів Віктора Самійленка «Галерея портретів
непересічних: від Клеопатри до наших днів».
Самійленко Віктор Васильович народився 19 березня 1941 року в селі
Павлогірківці Витязівського району (Бобринецького району) Кіровоградської
області. У 1964 році вступив до Московського вищого художньо-промислового
училища (колишнє Строганівське) на відділення підготовки майстрів по художній
обробці металу. Навчався у професорів А.Флерова, О.Зотова, А. Короткевича,
викладачів А. Саржантова та В.Петрова. Після
закінчення училища був направлений на роботу до Кіровоградських
художньо-виробничих майстерень художнього фонду УРСР на посаду
художника-гравера по художній обробці металу, а у 1984 році - переведений на
посаду скульптора.
Протягом 1967 – 1991 років брав участь у всеукраїнських та
республіканських виставках, де презентував портрети та композиції із
скульптурних матеріалів – бронзи, гіпсу, дерева, алюмінію, кераміки. З 1995
року член Національної спілки художників України.
В своїй творчості Віктор Васильович перевагу віддає скульптурі
малих форм. Його роботам властива як сучасна, так й історична тематика. Він є
автором станкових і монументальних робіт, які встановлені в містах і селах
області. Основні твори: «Флора» (1991), «Рубіж міцності» (1991), «Яничар»
(1991), «Осіннє тепло» (1992), «Пам’ятник жертвам голодомору 1932-1933 рр.» в
селі Червона Кам’янка Олександрійського району (1990-1992) та ін.
Скульптурні й живописні роботи митця неодноразово експонувались у
виставкових залах Кіровоградського обласного художнього музею.До сьогодні
Віктор Васильович був всім
відомий переважно як скульптор, але в його творчому доробку представлено і
чимало живописних робіт, про що можна було пересвідчитись ознайомившись
з цією експозицією.
В експозиції широко представлена маловідома сторінка
творчості художника, а саме, портретний живопис, в якому він розкрив образи
різних історичних особистостей, які залишили суперечливий та неоднозначний слід
в історії. А Сама галерея трохи
несподівана за її героїв. Не побувавши на відкритті, мені поталанило більше з
екскурсією автора на своїв виставці. Особливо ліричний куточок пов'язаний з сторінками біографії. Там і
рідна хата і портрет першого кохання – першокласниці, написаний в далекому 1959
році. Поруч автопротрет, пейзаж рідного села і скульптура з дерева шовкоці. Не
менш вражає малюнок-спогад далекого 1948 року з зображенняи збирача податків,
як дуже пам’ятне дитяче
враження з минулого.
Портрети знайомлять нас з відомими дипломатами, авантюристами,
фальсифікаторами, шпигунами, державними діячами, піратами, лицарями та
відомими історичними особистостями, охоплюючи історичний проміжок часу від
Клеопатри до наших днів. Це і Мата Харі, Гай Юлій Цезар, Ернан Кортес,
Клеопатра, Френсіс Дрейк, Маркіз де Сад, Ежен Франсуа Відок, Франсуа Бланк,
Генрі Морган, Марк Антоній, Джон Лоу, Енн Бонні та інші. Робота художника над
створенням даних образів тривала з 1960 по 2012 роки. Також художником
розроблені цікаві анотації до кожного портрету. Цікавим була розповідь пана віктора про пошук зображень. В галереї
представлений мабуть єдиний у світі портрет Льови Задова, зображення
зовнішності якого дуже довго не знаходив автор. А ще кожний портрет
супровожжується цікавою двомовною історико-біографічною довідкою про
зображеного героя.
Доповнюють портретну галерею скульптурні композиції, графічні малюнки та
документально-архівні матеріали, які знайомлять з творчим і життєвим шляхом
художника. Маловідоме досьгодні нарешті
стало явним і доступним і жуже приємно подивувало та ввело у світ творчості цікавого
і неординарного митця..
Анатолій Авдєєв http://surma3.moy.su/publ/nespodivana_portretna_galereja/1-1-0-1681
|