В Кіровоградському обласному художньому музеї відкрилась виставка творів художника-земляка Сергія Дриги.  Така подія в місті відбувається вже втретє. Цей  «потрійний» інтересне випадковий, бо Сергій  Дрига  без перебільшення не просто талановитий художник. Він – художник унікальний, зі своїм неповторним творчим «Я», майстер, роботи якого відрізняються від картин інших художників оригінальною технікою,  неймовірно яскравою, інколи – вогняною кольоровою гаммою, інколи завуальованою туманом, з феєрверком виплеснутих на полотно почуттів та безмежним польотом фантазії.

    Народився Сергій Дрига в 1960 році у Голованівську Кіровоградської області, потім жив та навчався у Кіровограді, але як художник сформувався в Одесі, якій не зраджує до сих пір, що дає підставу одеситам з гордістю називати його одеським художником. В 1980 році Сергій закінчив Одеське державне художнє училище імені Грекова і розпочинає активну участь у виставках різного рівня: всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних,   де привертає до себе увагу як неординарного цікавого митця.

Серед найбільш значимих в житті Сергія Алімовича виставок, що відкрили його для людей як майстра високого рівня, можна відзначити Міжнародну виставку «Нева-95» (Петербург, 1995), Міжнародну виставку «Марина-96» (Одеса, 1996), персональні виставки в одеській Морській галереї та галереї «На Уютной». Художник декілька разів отримував призові міста на міжнародній бієнале «Марина», зарекомендувавши себе чудовим художником-мариністом.

     Роботи Сергія Дриги неодноразово презентувались і в країнах, яких називають нині далеким зарубіжжям. А серед них – Болгарія, Бельгія, Нідерланди. Багато картин художника стали окрасою чисельних приватних колекцій у країнах Європи,  США та Ізраїлі.

    Для кіровоградців перше  знайомство з земляком відбулося у грудні 2011 року. Це було відкриття та знакова подія для міста. Перша виставка в галереї «Єлисаветград» приємно приголомшила та  трансформувалася уже у новий мистецький вибух барв в 2012 році в Кіровоградському обласному художньому музеї. Сергій Дрига  пізніше у своєму рідному Кіровограді став постійним учасником Великоднього благодійного аукціону, що проводиться медіа-групою «Весь Кіровоград», арт-студією Андрія Кадигроба та Кіровоградським обласним художнім музеєм. У 2012 та 2013 роках він надавав свої твори для участі в даній акції, і кожного разу саме його роботи мали великий успіх та встановлювали рекорди з продажу.  Без перебільшення можна констатувати, що після цього Сергій Дрига став з одним з модних і популярних художників міста.

    Художник надає перевагу роботі на пленерах, розуміючи, що ніяка художня фантазія не замінить спілкування з живою природою. І все ж його роботи є унікальним синтезом реальної дійсності, віддзеркаленням його власних почуттів та фантазій, навіть - філософських роздумів художника відносно цієї дійсності, завдяки якій художник ніби піднімається над повсякденною рутиною та метушнею. Фахівці відзначають, що майстер талановито відображує на своїх картинах світло, воду і повітря. Важливим є і те, що все це ніби перебуває за межами конкретного часу і простору, хоча і має під собою цілком реалістичне підґрунтя. Бачити твір створений відтінками двох-трьох кольорів це диво дароване митцем.

   Сергій Дрига створив цілу серію картин, на яких перед нами постає загадкове і таємниче «Місто Д», назву якого сам автор розшифровує як «Місто Дриги», або – «Місто Дитинства», а якщо прекласти на англійську, то це «місто мрій». Воно виникло у свідомості художника  під впливом побаченого і відчутого. Комусь із нас воно нагадає Одесу, другому – Венецію, третьому – щось інше. Важливим є і те, що у картинах даного спрямування відчувається любов майстра до старих куточків міста, старої архітектури, та взагалі - всього архаїчного, що приречене на знищення невблаганним наступом цивілізації. На одній з них особисто я впізнав вже зниклий один з кіровоградських дворів. Можливо в ньому у дитинстві мешкав художник

  Але головним фактором, як стверджують мистецтвознавці, який відрізняє творчість Сергія Дриги,                                          є те, що практично усі його твори вписуються у такі визначення як «оптимістичний пейзаж» та «мажорний живопис».  Всі полотна митця, оптимістичні, туманні та сонячні, але заряджають відвідувача позитивною енергетикою, створюють відповідний настрій, змушують пробудити власну фантазію і уяву, одним словом – виконують функцію такого важливого у нас час антидепресанта.

   На виставці, що нині  відкрилася в обласному художньому музеї, представлено тридцять робіт художника, подарованих у жовтні минулого року під час візиту співробітників обласного художнього музею до його майстерні. Автор навіть надав можливість кіровоградським музейникам відібрати картини відповідного тематичного спрямування. Таким чином, діючи в кращих традиціях благодійницької діяльності, художник-меценат не на словах, а на ділі, проявляє почуття патріотизму до своєї малої Батьківщини – Кіровоградщини, що є гарним прикладом для наслідування.  Але сам жартома стверджує, що він набагато гірший чим про нього говорять оточуючі.

   Частина з представлених робіт розкриває романтику приморського міста, часто – вечірнього, або навіть – нічного, осяяного світлом міських ліхтарів та світла, що лине                         з вікон будинків. Серед таких картин – «Одеський трамвай» (1999), «Вогні Валкенбурга» (1999), «Ранок у Антверпені» (1999), «Біле місто» (1999), «Коли місто спить» (1999), «Сузір’я дахів» (2001),  «Палітра міста» (2001), «Місто йде під дахи» (2001), «Незнайомі рідні вогники» (2001), «Господарі дахів» (2005), «Чаклунка ніч» (2005), «Веселка південної ночі» (2005), «І падав в Одесі сніг» (2007) та інші.

   Одою красі, тиші і спокою можна вважати картини «Холодний ранок» (1999), «Осінній блюз» (2002), «Вілковські яблуні» (2003), «Натюрморт з яблуками» (2005), «Березневий день» (2010), «Оксамитова тиша» (2010). Окрасою виставки стали і такі картини майстра як – «Жінка» (1995), «Холод самітності» (1996), «Донька трактирника» (1999), «Протиріччя карнавалу» (1999), «Поєдинок» (2005), «До Сонця» (2011). Деякі з них пронизані не стільки романтичним, скільки – філософським сприйняттям дійсності.

  На виставці цього разу також представлений цікавий ілюстративно-інформаційний матеріал, який знайомить відвідувачів  музею з етапами творчого шляху Сергія Дриги та художньою специфікою його картин. Під час відкриття виставки була презентована картина художника «Синьовирська галявина» (2012), створена під час Всеукраїнського пленеру у Закарпатті. Ця робота також була подарована автором та поповнила колекцію творів Сергія Дриги у фондовому зібранні обласного художнього музею.

    На відкритті виставки, яка стала подією у мистецькому житті Кіровограда були присутні друзі та шанувальники таланту Сергія Дриги, було виголошено багато теплих слів, лунали вірші присвячені художнику  кіровоградською поетесою Тетяною Березняк. Все було тепло, по-домашньому і у святкових барвах.