|
В Кіровоградському обласному художньому музеї
відбулося відкриття виставки творів члена Національної спілки художників
України Логвинюка Олександра Семеновича (1936 – 2004). Виставка присвячена
пам’яті митця, якому 19 листопада 2011 року виповнилося б 75 років. Відкриття виставки пройшло
у скромній камерній обстановці, без телебачення і великої скупченості журналістів, хоча насправді саме ця виставка
того була варта.Спогад
про Логвинюка лунав с уст його колег та членів родини.
Народився Олександр Семенович Логвинюк
19 листопада 1936 року у м. Миколаєві. У 1965 році закінчив Сімферопольське
художнє училище ім. М. Самокиша. В 1971 році закінчив Ленінградський інститут
живопису, скульптури та архітектури ім. І.Рєпіна. В інституті Олександр
Семенович навчався в майстерні професора Овсія Мойсеєнка – учня нашого
художника-земляка О.О. Осмьоркіна. Дипломною роботою Олександра Логвинюка стала
картина «В.І. Ленін у студентів ВХУТЕМАСу». Вона одержала оцінку «відмінно», а
її автор - направлення на роботу в Кіровоград, з яки мы було повязане все його
творче життя. 
«Ми приходимо у цей світ, щоб щось зробити, і реалізуємо себе у роботі», -
це творче кредо художника Логвинюка,
якому він залишався вірним протягом усього свого життя. Саме про це говорив у своєму виступі народний
художник України Михайло Надєждін. Була робота, а т майже все, що розміщене у
виставковому залі було реалізацією справжніх творчих задумів і створювало не в
робочий час.
Під впливом своїх учителів, які відстоювали реалістичні засади в мистецтві,
Логвинюк набув реалістичної майстерності і вже ніколи не поривав зв’язків з
мистецьким життям. Художня мова його творів проста і тепла. Його творені маючи
вигляд буденних, насправді органічні і зрозумілі, як правда життя. 
Олександр Семенович часто виїздив у села області, на
підприємства, і з великою любов’ю створював портрети різних людей, Серед них портрети Героїв Соціалістичної
Праці і простих колгоспників – «Хлібороби Кіровоградщини», «Наш дільничний»,
«Вчитель» та інші. Жанрові картини,
що їх виконав художник у цей час - це життєво правдиві образи, в яких він
скромними живописними засобами й лаконічною композицією відображує окремі
моменти з життя трудового селянства, типовість явищ і побуту. Нині, мабуть,
лише з його робіт можна споглядати зниклі колгоспні ферми та інші куточки, що
зазнали змін часу.
Пензлеві відомого в області митця належать картини
історичного змісту, пов’язані з трагічними подіями Великої Вітчизняної війни:
«Хліб партизанам», «Спогади про батька», «Переможець», «Герої Красногірки» - це
його внесок у літопис другої світової війни. Саме ці відомі роботи художника є
в експозиції виставки, а до їх правдивих
образів прикута увага глядачів. 
Він любив місто, в якому жив і творив, і останні його роботи – це краєвиди
Кіровограда. В майстерні художника залишилися декілька незавершених пейзажів,
які митець готував до 250-річччя м. Кіровограда. Як вибір сюжету, так і його
трактування свідчать про справжню любов художника до нашого міста, бо пейзажі сповнені теплих барв і тонів, легко
впізнаються городянами. Особливо лірично виглядають міські пейзажі вулиць,храмів,
будинків та околиць міста.
На виставці цього разу представлено
тридцять три роботи майстра із фондового зібрання обласного художнього музею та твір «Пора
жнив» (1985-1986) із приватної колекції Миколи .Цуканова (галерея «Єлисаветгад»).
Після
смерті митця в 2004 році його дружина Алла Євгеніївна Логвинюк передала в
дарунок обласному художньому музею
46 робіт художника. А скільки ще
робіт розпорошено по приватних колекціях та установах і музеях. От і лунали на
відкритті виставки заклики зібрати більшість творчої спадщини митця саме у
фондах музею. Анатолій Авдєєв
| 
