Близько шести десятків  різножанрових робіт вражають не лише барвами веселки, а неординарним сприйняттям художника. Навіть портрети особливі: бадьрий і трохи монументальний Винниченко, Трохи незвичний у світлі білих ночей Гоголь, а який Тарас… Одна журналістка навіть перепитала мене: «Це Тарас Шевченко?». Звичайний самотній, трохи чимось збуджений та вражений, за склянкою вина у шинку… Великих зазвичай зобразити так побутово не кожний наважиться, бо якщо чарка, то у піднятій руці з тостом та бадьрим обличчям.

 Особливі емоції викликають пейзажі та натюрморти Фелікса Михайловича. Пейзажі якісь щемні і наближені, немов сам еред тої природи,  а квіти в натюрмортах надзвичайно живі, і здається що якщо подує вітерець то долине до нас і їх аромат.

 Але митцеві з молодечим поглядом виповнилося вже сімдесят років, і можливо саме тому в його картинанах так глибоко розкриті почуття та мудрість, що ніби довго спостерігала за героєм полотна, а потім зафіксувала дуже орігинальний погляд.

На відкриття ювілейної виставки Фелікса Полонського завітало дуже багато друзів. Серед них колеги художники, письменики, журналісти, друзі дитинства діти та онуки. Саме тому і відкриття виставки здалося зворушливим і домашнім. За морем квітів ювіляр зовсім не загубився, спілкувався з журналістами, розповідав про пережите і про створене. Багато його робіт зберігається в Обласному художньому музеї, де проходить ювілейний вернісаж, а ще в музеях та приватних колекціях не лише України, але і Росії, Франції,США, Ізраїлю, Болгарії, Австрії, Польщі, Німеччини. Серед виставкового доробку митця чотирі персональні виставки в згаданому музеї, виставка в німецькому Вуперталі, Музеї Осмьркіна та місцевому художньому салоні. А скільки за плечима всеукраїнських виставок у Києві та інших містах України?

 Та не лише живописними роботами представленими на виставках обмежений творчий доробок  відомого митця. Є і монуменьтальні твори  в Музеї підпільної організації «Спартак» села Красногірка та розписи в госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни і Кіровоградському національному технічному університеті, які були створені Феліксом  Михайловичем до середини  80-х років.

 В 2004 році Фелікс Михайлович був нагороджений почесною відзнакою міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва»,  в 2007 році став лауреатом обласної премії у сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна в номінації у номінації «національна традиція». А ще були нагороди 2009 року на виставці присвяченій рятувальникам та інші.